--- Гаразд, всеодно через чотири години буде світанок. Можна спати по черзі. --- сказав Вольт.
--- Тоді я чергую перша. --- посміхнулася Кедра.
--- Це добре. Я так змучився. Дуже клонить на сон, --- сказав Алавар. --- піду ляжу спати.
--- А я допоможу почергувати сестрі. Всеодно не засну.
--- попередив Вольт.
Алавар ліг і{censored} вогню, який вони розпалили, згорнувся
в клубочок і заснув. Небо почало помалу світати. Вже можна було побачити як край галявини росте жемчуга, це була отруйна рослина, але дуже корисна для таких птахів як: сокіл,
руда сова і білоголовка. і{censored} рослини поодиноко стояли два дерева, які спокійно спали в нічній тишині. Зорі одна за одною почали тихо гаснути нікого при цьому не попереджаючи. А на землі відпочивало після дороги троє людей. Вольт сів і{censored} Кедри і запитав:
--- Ти ще не дуже змучилась? Якщо хочеш йди спати, а я почергую тут замість тебе.
--- Та ні не треба … я взагалі не змучена, але якщо хочеш, то можеш посидіти тут і{censored} мене. Мені хоч не так буде скучно. --- відповіла Кедра.
--- Гаразд. Давай подивимось ку ди нам завтра вирушати.
Я принесу з сумки карту.
Через п’ять хвилин, порившись в сумці, Вольт вернувся
тримаючи в руках карту. Розгорнувши її на землі Він і Кедра схилились над нею і почали обговорювати.
--- Сьогодні до обіду, ми вийдемо з лісу і дорогу нам пе-
рекриє бурхлива річка Вепр. Як нам її переплести ? Зараз, весною річка піднімається вище рівня, і стає дуже бурхливою.
--- сказала Кедра.
--- Я знаю і{censored} річки невеличкий порт Кондей, там можна
найняти корабель і перейти річку. --- запропонував свою
версію Вольт.
--- Це небезпечно, навіть дуже небезпечно. Річка зараз така
бурхлива що понесе наш корабель на риф. --- сказала Кед-
ра.
--- Так, я знаю. Але ти забуваєш хто ти Кедро і я. Ми чаклуни.
--- відповів Вольт.
--- Я знаю, та однієї сили не вистачить щоб втримати кора-
бель проти течії.
--- Так сестро. Але якщо ми об’єднаємо наші сили, то зможемо хоч грім на небо викликати.
Кедра дійшла згоди з братом і вони через годину лягли
спати, а на варту розбудили Алавара.
Як тільки зійшло сонце, його теплі промені освітили галя-
вину світлом і теплом. Квіти пробудилися після ночі і усміхнулися до природи своїми красивими, кольоровими, барвистими пелюстками. Їхні пахощі розбудили Вольта. Вставши, хлопець подивився на свою прекрасну сестру. Чорні коси чуть прикривали лице, та навіть крізь них було добре видно її очі чорного кольору. Пробудившись дівчина привітала брата своєю чарівною усмішкою. Усміхнувшись у відповідь Вольт встав і пішов до Алавара, який сидів і{censored} дерева.
--- Як пройшла ніч ? Нічого не трапилося, доки ми з Кедрою спали?
--- Ах… Кедра, Кедра...
--- Так і не зміг її забути? --- запитав Вольт.
--- Ні… Звичайно ні… --- відказав Алавар і гірко усміхнувся.
--- Тобі не боляче завжди її бачити, і не могти сказати їй про
свої почуття.
--- Ні… --- скрикнув Алавар.--- Я не вартий її. Вона заслуговує
кращого. Що я можу їй дати. Я ж якийсь нещасний вовкулака залежний від повного місяця. А вона … вона для мене богиня! --- розпачливо промовив Алавар.
--- Гаразд, не думай про це. --- сказав Вольт.
--- Не думати… Вольте, я кохаю твою сестру ! --- промовив
Алавар, і на його очі виступили сльози.
Игра богов
Этот мир представляет из себя классический мир средневекового фэнтези, населённого множеством рас и государств. И у так…
Варианты ответов: